Культура України в XVI ст.

Герасим Смотрицький

Герасим Смотрицький.

Герасим Смотрицький (? – 1594) – український громадський і культурно-освітній діяч. Батько М. Смотрицького. За запрошенням князя К.-В. Острозького переїхав до Острога. Від 1578 р. – перший ректор Острозької академії. Разом з І. Федоровим готував видання «Букваря» (1574 р.) та Острозької Біблії (1581 р.). Автор першої друкованої пам’ятки української полемічної літератури «Ключ царства небесного…» (1587 р.).

Іван Федоров (близько 1525–1583) – засновник книгодрукування в Московській державі та Україні. У 1572 р. переїхав до Львова та відкрив друкарню, де в 1574 р. видав «Апостол» і «Буквар». Згодом, за запрошенням князя К.-В. Острозького переїхав до міста Острога і заснував друкарню. У 1581 р. тут було видано Острозьку Біблію.

Розвиток української мови

Писемна мова українців і білорусів називалася руською. Під впливом усного мовлення в руській мові з’явилися елементи української мови.

Освіта

Початкові школи (діяли при церквах і монастирях). Домашня освіта була доступна заможним верствам населення.

Слов’яно-греко-латинські школи. Першу школу було засновано наприкінці 70-х рр. XVI ст. в Острозі. Викладалися церковнослов’янська, грецька і латинська мови та «сім вільних наук» – граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія і музика. Ці школи організовували також братства.

Протестантські школи. Міста: Киселин, Гоща, Берестечко.

Єзуїтські колегіуми. Міста: Львів, Перемишль, Луцьк, Вінниця.

Греко-католицькі школи. Міста: Холм, Шаргород, Володимир.

Вищі навчальні заклади. Острозька академія, Киселинська академія (протестантська). Викладалися «сім вільних наук», а також філософія і богослов’я.

Книговидання

Іван Федоров

Іван Федоров.

І. Федоров (Федорович). «Апостол» і «Буквар» (1574 р.). Острозька Біблія (1581 р.).

1574 р. «Буквар» І. Федорова – перший шкільний підручник на українських землях.

1586 р. Заснування друкарні Львівського братства, створеної на основі друкарні І. Федорова, викупленої братством після смерті друкаря.

1586 р. Друкарня Віденського братства видала першу церковнослов’янську граматику, підготовлену в Острозі.

1591 р. У Львові видано греко-церковнослов’янську граматику «Адельфотес» Арсенія Еласонського.

1596р. У друкарні Віленського братства видано «Граматику словенську», «Буквар» і «Лексис» (словник, понад 1 тис. слів перекладалися із церковнослов’янської мови українською) Лаврентія Зизанія.

Усна народна творчість

Обрядові пісні (колядки, щедрівки, веснянки, гаївки).

Історичні пісні («Пісня про Байду»), думи («Маруся Богуславка», «Плач невільників»).

Література

Новолатинська поезія (поема «Роксоланія» (1584 р.) С. Кльоновича розповідає про історію України латинською мовою).

Дотримувалися гуманістичних ідеалів.

Твори С. Оріховського філософської, історичної та публіцистичної тематики.

Полемічна література

Твори релігійного спрямування, у яких висувалися докази авторів, спрямовані проти поглядів їх противників. Г. Смотрицький, «Ключ царства небесного», «Календар римський новий»; І. Вишенський, «Послання до єпископів»; М. Смотрицький, «Тренос»; І. Потій, «Унія»; І. Борецький, «Протестація».

Літописання

Короткий Київський літопис описує події, що відбувалися у 862–1515 рр.

Події на українських землях згадуються в білоруських (західноруських) літописах. Літопис, створений у м. Баркулабово біля Орисі, розповідає про події 1563–1608 рр., зокрема повстання С. Наливайка, боротьбу між православними і прибічниками церковної унії тощо.

Архітектура і містобудування

Оборонна спрямованість містобудування. Багато нових міст (Броди, Станіслав, Жовква, Тернопіль), що закладалися як замки або фортеці. Більшість замків були дерев’яними. Кам’яні замки – Львів, Луцьк, Кременець, Кам’янець-Подільський. Монастирі також були добре укріпленими фортецями – Успенський Почаївський монастир, Троїцький монастир у Межиріччі під Острогом.

У західноукраїнському містобудуванні спостерігався відчутний вплив європейського Відродження. Львів – будинок Корнякта, Чорна кам’яниця, Успенська церква, каплиця Трьох святителів.

Скульптура

Надгробні пам’ятники. Пам’ятник на могилі К. Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври (1579 р.). Скульптурні зображення на архітектурних спорудах (львівські каплиці Боїмів та Камп’янів, Чорна кам’яниця).

Живопис

Церковний живопис: іконопис та фрески. Прояви гуманістичних поглядів епохи. «Богородиця Одигітрія з пророками» (1599 р.) Ф. Сеньковича. Іконостас П’ятницької церкви, створений львівськими майстрами на межі XVI–XVII ст.

Світське малярство. Жанри: портрет, історичний та батальний живопис. Портрети Анастасії Лісовської (Роксолани), Я. Гербурта, К. Острозького, Стефана Баторія.

Гравюра

Першими українськими гравюрами вважаються ілюстрації до «Апостола» і «Букваря», виданих 1574 р. у Львові І. Федоровим.

Декоративно-ужиткове мистецтво

Найбільшого поширення в Україні в цей період набули такі його види: місцеве виробництво меблів, художнє литво та вироби з металу, керамічне виробництво, вишивання, гаптування.

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн