Укладення Зборівського договору. Україно-польські переговори

Укладення Зборівського договору. Україно-польські переговори

Вимоги, висунуті в «Пунктах о потребностях Запорозького війська, розроблених Б. Хмельницьким і генеральною старшиною»:

• Скасувати всі сеймові постанови, спрямовані проти Війська Запорозького.
• Територія, підвладна гетьману, повинна охоплювати Брацлавське, Київське, Чернігівське, східні райони Подільського й Волинського воєводств.
• Заборонялося введення польських військ на територію, підпорядковану гетьманському правлінню.
• Повна амністія всім учасникам війни.
• Скасування будь-яких обмежень стосовно кількості козацького реєстру.
• Право польської шляхти повернутися до своїх маєтків за умови, що вона пробачить своїм підданим участь у повстанні.
• Скасування церковної унії, підпорядкування київського митрополита з усім духівництвом константинопольському патріарху.
• Повернення православним церков і церковного майна, захопленого греко-католиками.
• Надання права православному духівництву безперешкодно відправляти службу на всій території Речі Посполитої.
• Заборона євреям проживати на території, підвладній гетьману.
• Заборона діяльності на українських землях єзуїтів та католицьких чернечих орденів.
• Надання православним виключного права обіймати всі судові й адміністративні посади на землях, підвладних гетьману.
• Київський митрополит повинен отримати місце в сенаті.
• На найближчому сеймі король, шість сенаторів і послів мають скласти присягу «на цілість прав релігії грецької і на всі пункти».

Умови, зафіксовані в «Декларації його королівської милості Війську Запорозькому на пункти супліки даної»:

• Формальне підтвердження давніх прав і привілеїв Війська Запорозького.
• Під владу гетьмана переходять Брацлавське, Київське і Чернігівське воєводства (утрачалися території Барського, Зв’ягельського, Любартівського, Миропільського, Остропільського і Подністровського полків).
• Лінія розмежування мала проходити на захід від Димера, Горностайполя, Коростишева, Паволочі, Погребищ, Прилук, Вінниці, Брацлава та Ямполя.
• Польські війська виводилися з території, підвладної гетьману.
• Мала бути проголошена загальна амністія, а також спеціальна амністія для шляхти, що приєдналася до повстанців.
• Кількість козацького реєстру обмежувалася 40 тис. осіб, а не включені до нього поверталися під владу панів.
• Шляхта мала право повернутися до своїх маєтків, а її піддані повинні були виконувати всі ті повинності, що й раніше.
• Найближчий сейм повинен був розв’язати питання ліквідації унії і повернення православній церкві захопленого в неї майна.
• Євреям заборонялося селитися, а єзуїтам – діяти на території, підпорядкованій гетьману.
• На землі, які переходили під владу гетьмана, польський уряд зобов’язувався призначати на адміністративні посади лише православних шляхтичів.
• Київському митрополиту було обіцяно місце в сенаті.
• Чигирин переходив у володіння гетьмана.

Сейм Речі Посполитої, який працював у Варшаві наприкінці 1649 – на початку 1650 р., після гострих дискусій ухвалив Зборівський договір. Питання про скасування церковної унії та надання православному митрополиту місця в сенаті не розглядалися, щоб не зірвати роботу сейму. Після завершення роботи сейму король підтвердив права і привілеї православної церкви своїм власним універсалом, без сеймової ухвали.

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн