Ефес (місто Артеміди)

Храм Артеміди в Ефесі

Храм Артеміди в Ефесі

Незвичайну долю мало ще одне місто, яке заснували греки, але цього разу на березі Егейського моря. Це один з найбільших центрів західного узбережжя Малої Азії – Ефес. Саме звідси сміливі мореплавці вирушали в Чорне море, в Азію й до африканських берегів. Як і Навкратіс, він швидко розвивався й став найбагатшим в Іонії (область на західному узбережжі Малої Азії).

Покровителькою Ефеса вважали дочку всемогутнього Зевса й сестру золотокудрого Аполлона – Артеміду. У середині VI ст. до н. е. було вирішено побудувати на її честь величний храм. Для цієї мети не шкодували коштів не тільки мешканці Ефеса, але й деякі могутні сусіди. Так, щедрі подарунки зробив знаменитий цар Лідії – Крез, про багатство якого ходили легенди й навіть існує приказка.

Храм звели з мармуру, оточивши його двома рядами мармурових колон. Ізсередини він був облицьований мармуровими плитами, а в центрі головної зали стояла статуя Артеміди заввишки 15 м.

Однак усе, що вдалося зробити, зникло через Герострата. Ця нічим не примітна людина вирішила увічнити себе, вчинивши злочин. Заради слави Герострат підпалив храм: у вогні згоріли дерев’яні конструкції, тріснули балки перекриттів.

За якийсь час храм вирішили звести знову. Доля розпорядилася так, що в розпал цих подій в Ефесі опинився Александр Македонський. Бажаючи виявити повагу до святилища, він запропонував покрити витрати на нове будівництво. Новий храм був зведений на старому місці.

Його визнали третім чудом світу. Однак за часів римського імператора Феодосія І, коли були заборонені язичеські культи, храм закрили. Проте саме на початок нашої ери припадає розквіт міста. У цей час була зведена друга за величиною бібліотека стародавності – знаменита бібліотека Цельса, і величезний театр, розрахований на 25 тис. глядачів. У V-VІ ст. Ефес стає найважливішим центром християнської Візантії після столичного Константинополя.

Занепад міста почався після землетрусу 614 р., коли багато величних будинків, зокрема й храм Артеміди, перетворилися на руїни. Надалі значення Ефеса як центру торгівлі знижувалося. Причиною стали сили природи – море відступало, а гавань заповнювалася річковим мулом. Остаточно місто було покинуте в XV ст.

Сьогодні його руїни сховані під болотом. Англійському археологові Дж. Буду знадобилося чимало місяців для того, щоб відшукати сліди храму Артеміди.

31 жовтня 1869 р. йому пощастило. Сьогодні про колишню велич Ефеса нагадують лише руїни.

Чи знаєте ви, що…

За переказом, місце заснування Ефеса підказав Дельфійський оракул. За його пророкуванням, на потрібне місце мали вказати знаки: вогонь, риба та дикий кабан. І справді, на березі однієї з бухт греки побачили, як місцеві рибалки готували на багатті рибу. Раптом від іскри зайнявся підсохлий кущ, з якого вибіг кабан. Тут і заснували одне з найбільших міст західного узбережжя Малої Азії – Ефес.

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн