Економічне життя Запорозької Січі в другій половині XVII ст.

Запорізька Січ (макет)

Запорізька Січ (макет).

Основу господарства становили промисли (мисливство, рибальство, бджільництво) і скотарство, які не могли повністю забезпечити потреб козаків.

Землеробство не набуло великого розвитку через постійні набіги татар: хліб закуповували на Правобережжі та в Гетьманщині.

Основу господарського життя запорожців становили зимівники – хуторські господарства, де взимку утримувалася худоба.

Значний рівень розвитку ремісничого виробництва: на Січі було чимало вправних ковалів, теслярів, зброярів, бондарів, шевців, кожум’яків тощо.

Значне місце належало торгівлі; крім українських земель, запорожці торгували з Річчю Посполитою, Кримським ханством та Османською імперією. Вивозилися шкури, мед, віск, хутро, рогата худоба, коні, а закуповувалися сіль, хліб, зброя, боєприпаси, сукно.

Неможливість самотужки забезпечити власні потреби спричиняла залежність запорожців від царського жалування і гетьманської платні грошима, сукном, військовими припасами і воєнною здобиччю.

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн