Дрізд чорний (Turdus merula)

Дрізд чорний (Turdus merula)

Коли чорний дрізд шукає їжу на землі серед темної лісової підстилки, його важко помітити.

Належить до родини Дроздові. Відрізняється від своїх родичів, хоча й не дуже різко, порівняно короткими і тупими крилами. Оперення старого самця рівномірно чорне; очі бурі, краї повік яскраво-жовті, дзьоб жовтогарячий, ноги темно-бурі. У старих самок верхня частина тулуба матово- чорного кольору, нижня на чорно-сірому тлі поцяткована по краях світло-сірими плямами. Довжина птаха 15 см, розмах крил 35 см, довжина крила 11 см, а хвоста – 12 см.

Чорний дрізд живе у Європі в усіх підхожих для нього місцях, починаючи від 66° північної широти. Крім того, він водиться в Західній Азії, Північно-Західній Африці, на Мадейрі, на Канарських і Азорських островах. Дрозди живуть у різних країнах і в різних умовах, але переважно в лісі. Не такі розбірливі, як дрібні співочі птахи, вони селяться всюди.

Це спритні, рухливі, розумні й обдаровані великим мистецтвом співати птахи. Вони товариські, хоча їх і не можна назвати миролюбними. На далекій відстані вони помічають найдрібніших комашок. Слух у них також дуже тонкий, про що красномовно свідчить спів; розвинене почуття смаку доводить їхня любов до ласощів. У лісах вони сумлінно виконують обов’язки сторожів, і на їхні застережливі крики зважають не тільки родичі, а й інші птахи та навіть ссавці.

Їжа дроздів – комахи, слимаки, черв’яки, а восени і взимку також ягоди; вони підбирають свою їжу із землі, через що й проводять тут щодня по кілька годин. Вони рідко ловлять комах на льоту, з більшою охотою скльовують їх з поверхні ґрунту. Що ж до ягід, то в кожного виду дроздів свої вподобання.

Гнізда дроздів загалом дуже схожі: вони складаються з тонких сухих паличок, стеблинок, моху, м’яких корінців тощо; всередині ж акуратно викладені сухими листочками трави. Дрозди сміливо накидаються на ворога, що наблизився до їхнього гнізда, і намагаються залякати його: коли ж це не вдається, починають хитрувати, прикидаються хворими і кульгавими, заледве стрибаючи по землі, і намагаються відвести непроханого гостя подалі від гнізда. До неволі всі дрозди однаково добре звикають, хоча їхній голосний спів надто оглушливий для тісної кімнати, а неабиякий апетит завдає чимало клопоту господареві. За винятком чорних, усі наші дрозди – птахи перелітні.

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн