Становище греко-католицької церкви в першій половині XVII ст.

Становище греко-католицької церкви в першій половині XVII ст.

Становлення греко-католицької церкви відбувалося за підтримки польської влади і Папи Римського. Часто супроводжувалося утисками і насильством над православними.

Греко-католицька церква виступила з ініціативою до православної церкви про примирення (1621 р., пропозиції Й.-В. Рутського). Унаслідок загострення протистояння між православними і греко-католиками досягти порозуміння не вдалося.

За «Пунктами заспокоєння обивателів Корони і Великого князівства Литовського руського народу грецької релігії» греко-католикам гарантувалося право на ту частину українців і білорусів, що визнали унію. Вони отримували сім єпархій, а православні п’ять.

Митрополит Іпатій Потій (1599–1613 рр.) активно залучав до унії духівництво і шляхту. 1603 р. приєднав до греко-католицької церкви 50 родів волинської шляхти. Заснував у Вільно першу греко-католицьку семінарію та школу в Бересті. Митрополит Й.-В. Рутський (1613–1637 рр.) провів реформи устрою греко-католицької церкви.

У 30-х рр. XVII ст. становище греко-католицької церкви ускладнилося. Польська влада, розчарована невдалими спробами об’єднати всіх українців та білорусів, була змушена піти на діалог із православною церквою, яка зберігала вплив і значення.

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн