Гольфстрім

Схема руху Гольфстріму.

Схема руху Гольфстріму.

Просторами Атлантичного океану, від Мексиканської затоки до полярних морів, мчить справжнє чудо природи – річка без берегів, вода якої несе до узбереж Північної Європи тепло. Ця тепла течія одержала назву Гольфстрім. Вона є одним із найвагоміших факторів формування клімату низки країн, адже температура її поверхневих вод сягає 30 й більше градусів за Цельсієм.

Гольфстрім можна побачити серед океану завдяки його яскраво-синьому кольору. Річ у тому, що вода з великою концентрацією солі має синій відтінок, а Гольфстрім містить у собі ще більшу кількість солі, ніж океанські води.

Гольфстрім став відомим ще за часів мандрівок Христофора Колумба. Його кораблі, що прямували до Нового Світу, виявили дивну течію в 1492 році. Уявіть собі подив бувалих моряків, коли при попутному вітрі, що надимав вітрила, корабель несподівано починав плисти в протилежний бік! Утім, щойно загадку було розгадано, мореплавці стали вміло користуватися потужними силами течії – вона допомагала прискорити повернення до Європи.

Наукова характеристика Гольфстріму з’явилася тільки в 1770 році. Її автором став учений Бенджамін Франклін, завдяки якому течія одержала назву, а мореплавці – першу карту, де був позначений її маршрут.

Гольфстрім з давніх-давен використовують ще й для пересилки послань у пляшках. Такою «морською поштою» користувався й сам Колумб. Коли один із його кораблів, «Санта-Марія», зазнав аварії, він вклав у барильце послання про це. Шкода лишень, що лист великого мореплавця був знайдений поблизу Гібралтара більш ніж за 350 років після відправки, аж у 1856 році.

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн