Розквіт Галицького князівства за князювання Ярослава Осмомисла (1152-1187)

Князь Ярослав Осмомисл

Князь галицький Ярослав Осмомисл

Ярослав Осмомисл (? – 1187 р.) – син Володимирка Володаревича, галицький князь від 1152 р. За його правління Галицьке князівство значно розширило свою територію, приєднавши землі між Карпатами та Дністром, пониззя Дунаю. Брав участь у боротьбі за Київ. Спільно з іншими князями вів боротьбу проти половців.

На початку свого правління вів тривалу війну з київським князем Ізяславом за спірні порубіжні міста і зумів утримати їх за собою.

Разом з іншими руськими князями брав дієву участь у боротьбі з нападами половців.

За його правління було збудовано й укріплено багато міст, зокрема, у 1153–1157 рр. Успенський собор у Галичі (у цьому соборі його й було поховано).

Відновив порушені його батьком добрі відносини з Угорщиною та Польщею і уклав із ними союзницькі угоди.

У 1158 р. допоміг князю Ізяславу Давидовичу захопити київський стіл, але коли той відмовився видати ворога його батька Івана Берладника, вигнав його з Києва.

Підтримував дружні відносини з імператором Священної Римської імперії Фрідріхом І Барбароссою. У 1167 р. уклав союзницьку угоду з візантійським імператором Мануїлом.

За його правління до Галицького князівства було приєднано землі між Карпатами і Дністром, пониззям Дунаю.

Прагнучи зміцнити князівську владу, боровся зі спробами бояр утручатися в державні справи і своє особисте життя.

Користувався великим авторитетом на Русі. У «Слові о полку Ігоревім» згадується, що він «підпер гори Угорські своїми військами» і «зачинив ворота Дунаю».

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн