Військо Запорозьке – військово-політична організація українського козацтва (до 30-х рр. XVII ст.)

Роль найвищого органу влади Війська Запорозького відігравала козацька рада, на якій кожен козак міг висловити свою думку. Рішення козацької ради були обов’язковими до виконання. На козацькій раді обирали гетьмана і військову старшину. Гетьман був наділений вищою судовою і виконавчою владою, був головнокомандувачем, представляв Військо Запорозьке на дипломатичних переговорах. У розпорядженні гетьмана була військова старшина, до якої належали обозний (керував артилерією), писар (очолював військову канцелярію), суддя (чинив суд) і осавули (два порученці гетьмана).

За допомогою кошової системи здійснювалося розміщення козаків у коші – польовому таборі під час військових походів та на самій Січі. У коші козацтво розподілялося на курені (усього 38) – військово-адміністративні одиниці і, одночасно, козацьке житло. їх очолювали виборні курінні отамани.

Полковий територіально-військовий устрій реєстрового козацтва почав формуватися з 1625 р., коли було підписано угоду про створення приписаних до певної території реєстрових полків. Центрами полків були міста Біла Церква, Канів, Черкаси, Корсунь і Переяслав.

Військо Запорозьке — військово-політична організація українського козацтва

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн