Велике переселення народів (IV-VII ст.)

Велике переселення народів (IV-VII ст.)

Велике переселення народів (IV-VII ст.)

Велике переселення народів – активні переміщення «варварських» племен від Центральної Азії до кордонів Римської імперії через територію Східної та Північної Європи (середина І тис. н. е.)

Ґоти (ІІ–IV ст.) – східногерманський народ, що прийшов на територію України в ІІ ст. з Південної Скандинавії.

III ст. – розділилися на остґотів (східних ґотів) і вест-ґотів (західних ґотів). Вестґоти просунулися на захід від Дністра, остґоти осіли в пониззі Дніпра.

Початок IV ст. – остґотські племена об’єдналися в державу на чолі з королем Германаріхом.

Середина IV ст. – під тиском гунів частина остґотів перейшла на територію Римської імперії, решта залишилися під гунами.

Гуни (ІІІ–У ст.) – вихідці з монгольських степів.

III ст. – скористалися послабленням античних міст через боротьбу з ґотами та зруйнували майже всі міста-держави.

IV ст. – гуни розгромили ґотів, установили панування в причорноморських степах від Азовського моря до Дунаю. Занепад гунської держави пов’язаний зі смертю правителя Аттіли (453 р.)

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн