Апокрифи

Відновлення згорівших апокрифів

Відновлення згорівших апокрифів.

Апокрифи – заборонені християнською церквою стародавні книги, у яких записувалися народні сказання, замовляння, прикмети і різноманітні повчання. Ці книги були доступні тільки посвяченим, їхнє авторство приписувалося або самим богам, або якимось знаменитим героям. Ці книги переховувалися в храмах як «книги таємні». Також вважалося, що їхніми творцями було язичницьке духовенство, яке в народі називали волхвами. Волхви є авторами сотень книг, багато з яких донині не збереглися. Духовна влада постановила спалювати такі книги. Ось, наприклад, деякі з них:

«Арістотелеві Врата» – переказ середньовічних письмен, авторство яких приписувалося Арістотелю. Книга, крім моральних настанов, вміщує відомості про астрологію, медицину і фізіогноміку; складається з розділів, які називаються вратами;

«Волховник» – збірник народних прикмет, об’єднаних за розділами, наприклад: «Воронограй» – прикмети і гадання за криком воронів, «Куроглашенник» – за криком півня, «Птичник» – за криком і польотом птахів, «Трепетник» – тлумачення прикмет, пов’язаних із тремтінням різних частин людського тіла. Збереглася велика кількість південнослов’янських списків з кінця XV ст.;

«Громник», або «Громовик» – збірник передбачень, що залежать від того, звідки, коли і з якою силою гримить. Ця книга була широко відома в XV–XVI ст. У ній усе розподілено за місяцями, передбачення погоди, врожаю, хвороб, воєн тощо поєднані з громом і землетрусами. З «Громником» пов’язаний «Молниялник», де передбачення робилися за спалахом блискавки у визначені дні місяця;

«Звіринець» – назва походить від знаків Зодіаку (XVI ст.);

«Зелійник» – опис чарівних і цілющих трав із вказівкою на замовляння та інші засоби, які використовувалися в народній медицині; у народі подібні зшитки називалися «травники», «цвітники», «лічебники»;

«Колядник», або «Коледник», – книга (списки XIII-XV ст.), яка вміщувала прикмети відповідно до днів, на які випадало різдво бога Сонця (свято Коляди); наприклад, якщо різдво буде в середу – зима затяжна й тепла, весна з дощами, жнива добрі, вина багато, старим пагуба. Деякі книги містили й ворожіння за нутрощами тварин;

«Лопаточник» описує гадання про майбутнє за допомогою лопаткової кістки вівці. Відомий за єдиним списком XVI ст. Передбачення про шлюб, багатство, війну, долю правителів;

«Лунники», або «Лунные течения» – ворожіння за фазами і поверхнею Місяця з урахуванням розташування зірок. Ішлося про вплив Місяця на людину при її народженні; про його вплив на погоду, рослини; про «добрі» і «злі» дні залежно від розташування Місяця. Старші списки – першої половини XV ст., більшість списків – XVII ст.;

«Мисленик» (імовірно те саме, що «Розумник») містить апокрифічні сказання про створення світу і людини;

«Остролог» («Острономія», «Мартолой», «Звездочот», «Зодій») – збірник астрологічних зауважень про вступ Сонця в різні знаки Зодіаку; про вплив планет на долю новонароджених дітей, а також на долю цілих народів; звідси віщували майбутнє: буде війна чи мир, урожай чи голод, здоров’я чи хвороби;

«Планетник» – збірник гадань за планетами і знаками Зодіаку (XVI-XVIII ст.). Відповідно до визначеної планети передбачали характер, зовнішність, заняття людей. Прогнози давалися для чоловіків і жінок;

«Рафлі» – книга (XVII-XVIII ст.), у якій з’ясовується вплив зірок на людське життя;

«Сносудець» («Сновидець», «Сонник») – книга тлумачення снів;

«Фізіогноміка» (друга половина XVII ст.) – посібник для визначення душевних якостей людини за рисами обличчя, кольором очей, волоссям і т. ін.

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн